Перелік предметів

Перелік предметів бакалаврів

Викладання вищої математики має за мету:

• опанування студентами основами математичного апарату;
• розвиток логічного та алгоритмічного мислення;
• вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування;
• отримання досвіду математичного дослідження прикладних задач.
 
Змістовні модулі та навчальні елементи:
Розділ 1. Аналітична геометрія та лінійна алгебра.
1.1. Матриці, визначники та системи лінійних рівнянь.
Розділ 2. Диференціальне числення функцій однієї змінної.
2.1. Вступ до математичного аналізу.
2.2. Диференціальне числення функції однієї змінної.
Розділ 3. Інтегральне числення функцій однієї змінної.
3.1. Невизначений інтеграл.
3.2. Визначений інтеграл.
Розділ 4. Диференціальне числення функцій багатьох змінних.
Функції багатьох змінних, частинні похідні, повний диференціал функції, дотична прямої та нормальна площина, формула Тейлора, екстремум функції багатьох змінних, умовний екстремум функцій багатьох змінних.
Розділ 5. Інтегральне числення функцій багатьох змінних.
5.1. Кратні інтеграли.
5.2. Криволінійні та поверхневі інтеграли.
5.3. Векторний аналіз.
Розділ 6. Звичайні диференціальні рівняння.
6.1. Диференціальні рівняння першого порядку.
6.2. Диференціальні рівняння вищих порядків.
6.3. Системи звичайних диференціальних рівнянь.
Розділ 7. Ряди.
7.1. Числові ряди.
7.2. Функціональні ряди.
Розділ 8. Функції комплексної змінної та їх застосування.
8.1. Функції комплексної змінної.
8.2. Операційне числення.​

Мета і задачі дисципліни:

Метою дисципліни є опанування студентами фундаментальних знань фізичних явищ для того, щоб закласти основи загальнотеоретичної підготовки майбутньго інженера. В результаті опанування учбової дисципліни студенти повинні знати:
– коло явищ, які описуються даною областю фізики;
– на основі яких експериментальних даних були сформульовані ті чи інші закони;
– які запити техніки стимулювали розвиток даної галузі фізики;
– формулювання основних понятть і законів фізики.
 
Змістовні модулі та навчальні елементи:
Розділ 1. Механіка.
Кінематика поступального і обертального руху, динаміка поступального руху, енергія і робота, динаміка обертального руху, основи релятивістської механіки, рівняння Ейнштейна, вільні гармонічні коливання, додавання коливань, хвилі.  
Розділ 2. Молекулярна фізика і термодинаміка.
Рівняння Клаузіуса, розподіл молекул по швидкостям, розподіл молекул по енергіям, розподіл энергії по ступеням вільності молекули, закони термодинаміки, теплоємність, кругові процеси, явища переносу, реальні гази.
Розділ 3. Електростатика.
Електричний заряд, закон збереження заряду, теорема Остроградського-Гауса, потенціал, електричне поле в речовині, постійний електричний струм.
Розділ 4. Електромагнетизм.
Магнітне поле і його характеристики, взаємодія двох провідників, магнітне поле в речовині, теорема про циркуляцію вектора магнітної індукції в речовині, робота сил магнітного поля, явище електромагнітної індукції, електричні коливання, вимушені коливання, система рівнянь Максвела.
Розділ 6. Квантова оптика.
Теплове випромінювання, фотоефект, ефект Комптона.
Розділ 7. Ядерна фізика.
Борівська теорія будови атома, хвильові властивості мікрочастинок, рівняння Шредингера, будова багатоелектронних атомів, будова атомів і атомних ядер.​

У результаті вивчення модуля студент повинен: засвоїти:

  • загальні принципи, види, методи та рівні стандартизації; системи параметричних рядів, що використовуються при стандартизації, математичні методи в стандартизації; методи нормування похибок засобів вимірювань.

вміти:

  • користуватись міжнародною системою одиниць СІ;
  • проводити різного виду вимірювання, виявляти джерела похибок, освоїти способи їх зменшення та профілактики;
  • розраховувати випадкові та систематичні похибки при проведенні різних видів вимірювань: прямих, непрямих, сукупних та сумісних;
  • розраховувати інструментальну похибку вимірювання за паспортними даними приладу;
  • користуватись основними вимірювальними приладами та інструментами.

Метою вивчення дисципліни є: 

1) придбання студентами теоретичних знань, умінь та практичних навичок з питань гармонізації відносин суспільства і людини з природою; 

2) підготовка фахівця, який володітиме знаннями, пов’язаними з вирішенням технічних питань у галузі екології. 

Предметом вивчення дисципліни є теоретичні і практичні знання основ екології, вимог до раціоналізації природокористування, питання охорони навколишнього середовища.

Метою безпеки життєдіяльності є теоретична та практична підготовка майбутніх фахівців щодо створення безпечних умов діяльності і життя, опанування принципів гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства. Завданням безпеки життєдіяльності є виявлення умов позитивного та негативного впливу на життєдіяльність та здоров’я людини зовнішніх та внутрішніх факторів, обґрунтування оптимальних умов та принципів життя. Об’єктом вивчення безпеки життєдіяльності є людина у всіх аспектах її діяльності (фізичному, психологічному, духовному, суспільному). Предметом вивчення безпеки життєдіяльності є вплив на життєдіяльність та здоров’я людини зовнішніх і внутрішніх факторів. Вимоги до знань та вмінь – після вивчення начальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» студенти повинні: 

1) Знати: основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини; характеристики зовнішніх та внутрішніх негативних факторів; вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки; класифікацію і нормування шкідливих та небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров’я людини; методи виявлення шкідливих та небезпечних факторів; законодавчі акти та нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності людини; основні принципи колективної безпеки; принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку людства. 
 
2) Вміти: аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації; оцінити середовище перебування стосовно особистої безпеки, безпеки колективу; самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів у разі виникнення екстремальних ситуацій; забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях; розробляти й впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров’я людини та її гармонійний розвиток; визначити психофізіологічні особливості людини та їх роль у забезпеченні особистої безпеки; оцінювати негативні фактори середовища перебування та визначати шляхи усунення їх дії на людину; надати першу медичну допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим потерпілим; визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної відповідальності.

ОТК-1: “Основи теорії лінійних кіл”  

     Мета дисципліни – формування у студентів системи знань,  в області теорії електричних кіл, основ побудови і функціонування РЕП (радіо електронних приладів). вживання теорії при дослідженні і розробці РЕП.

     Завдання дисципліни:

  1. Вивчення основ теорії лінійних кіл і її вживання при аналізі, синтезі, проектуванні лінійних пристроїв.
  2. Вивчення принципів побудови, основ функціонування і розробки радіоелектронних пристроїв.
  3. Придбання практичних навиків, умінь дослідження і розробки функціональних, принципових схем лінійних радіоелектронних пристроїв на основі сучасної елементної бази і програмного забезпечення аналізу і проектування електронних схем і пристроїв, практичне засвоєння методів розрахунків електронних кіл та елементів пристроїв, побудова для них адекватних математичних моделей;
  4. Ознайомлення з перспективними направленнями вдосконалення і розвитку РЕП, засобів телекомунікації, програмного забезпечення аналізу і проектування електронних схем і пристроїв.

     У результаті вивчення дисципліни ОТК-1 студенти повинні вміти:

  • виконувати розрахунки режимів сталого та змінного струму електронних пристроїв;
  • виконувати аналіз у часовій та частотних областях проходження сигналів через радіоелектронні пристрої;
  • розраховувати основні параметри елементів електронних пристроїв;
  • формувати вимоги до елементів електричних схем електронних пристроїв, виходячи з їхнього функціонального призначення.
ОТК-2: “Основи теорії нелінійних кіл”
   
     Мета вивчення кредитного модуля – формування у студентів системи знань  в області теорії нелінійних радіоелектронних кіл, вивчення властивостей та принципів функціонування радіоелектронних пристроїв, основ побудови і функціонування РЕП (радіоелектронних приладів). вживання теорії при дослідженні і розробці РЕП.
     Протягом вивчення кредитного модуля розв’язуються такі завдання:
  • теоретичне та практичне вивчення основ теорії нелінійних радіотехнічних кіл(математичних моделей та методів іх розрахунків);
  • основних властивостей нелінійних радіотехнічних кіл;
  • практичне засвоєння теорії і методів розрахунків нелінійних радіоелектронних кіл та елементів пристроїв, побудова для них адекватних математичних моделей;
  • вивчення методики та одержання навичок експериментального дослідження характеристик елементів радіоелектронних пристроїв.
     У результаті вивчення кредитного модуля ОТК-2 студенти повинні вміти:
  • створювати математичні моделі для розрахунку нелінійних кіл для режимів сталого та змінного струму в часовій та частотній областях;
  • виконувати аналіз нелінійних кіл у часовій та частотних областях при проходженні різних величин сигналів через радіоелектронні пристрої при використанні ЕОМ;
  • розраховувати основні параметри елементів радіоелектронних пристроїв;
  • формувати вимоги до елементів електричних схем радіоелектронних пристроїв, виходячи з їхнього функціонального призначення.

Мета дисципліни – формування у студентів системи знань про особливості фізичних процесів випромінювання і розповсюдження електромагнітних хвиль в різноманітних середовищах, технічних приладах, направляючих і трансформуючих електромагнітні хвилі.

 
Змістовні модулі та навчальні елементи:
 
Тема 1. Основи теорії ЕМП.
Енергія ЕМП. Методи розв’язання рівнянь Максвела. Розрахунок ЕМП однорідної плоскої хвилі. Властивості і основні характеристики плоских ЕМХ. Розсіювання плоских хвиль на межі розділу двох середовищ. Плоскі ЕМХ в анізотропних середовищах.
Тема 2. ЕМХ в направляючих структурах.
ЕМХ в регулярних і однорідних направляючих структурах без втрат. Розрахунок ЕМП в хвилеводах.
ЕМХ в уповільнюючих системах. Характеристика режимів в лініях передач. Режим змішаних хвиль. Вузькосмугове погодження.
Тема 3. Випромінювання електромагнітних хвиль.
Поле випромінювання елементарного електричного диполя. Поле випромінювання елементарного магнітного диполя. Дифракція ЕМХ.​

Дисципліна «Економіка галузі» вивчає умови функціонування галузей народного господарства в різних ринкових структурах, фактори розвитку галузевих ринків, методологічні основи ефективного управління галуззю та фірмою, а так само механізми державного регулювання галузевого розвитку.

Предмет дослідження економіки галузі – це сукупність різних компонентів використовуваних ресурсів, закономірності їх розміщення в галузевому аспекті, певний склад економічних законів, що виявляється у формі методологічних основ ефективного управління галузевими соціально-економічними системами. Під ефективним управлінням галузевої соціально-економічною системою слід розуміти таку сукупність управляючих впливів, яка забезпечує функціонування та розвиток галузі але кращого варіанта, що встановлюється виходячи з відповідних критеріїв оптимальності і обмежень.

При вивченні дисципліни використовуються теоретичні та емпіричні методи наукового пізнання: теорія систем, теорія регіонального розвитку, теорія суспільного сектора, а так само методи факторного, порівняльного аналізу та інше. ​

Мета: метою дисципліни є вивчення студентами сучасної системи законодавства і нормативних актів для виконання наступних завдань: 

– орієнтації і практичного використання;
– формування навичок роботи із системним  правовим  і нормативним полем;
–  оволодіння знаннями щодо динаміки розвитку правового забезпечення телекомунікацій.
 
Змістовні модулі та навчальні елементи:
 
Правова і нормативна база телекомунікацій:
  • Телекомунікації  (ТК) – пріоритетний фактор розвитку суспільства.
  • Головні проблеми інноваційної та телекомунікаційної діяльності в Україні.
  • Система законодавства України з питань телекомунікаційної діяльності.
  • Закон України про телекомунікації .
  • Проблеми формування та реалізації Національної телекомунікаційної системи.
  • Телекомунікаційний ринок. Корпоративні  інформаційно-телекомунікаційні системи.
  • Роль та функції Національної комісії з питань регулювання зв’язку (НКРЗ).

Систематизація інформаційного права:

  • Система  класифікації інформаційного законодавства.
  • Порівняльна характеристика видів систематизації  інформаційного законодавства.
  • Телекомунікації та мережі.
  • Безпека телекомунікацій та телекомунікаційних мереж.
  • Соціальні та етичні впливи телекомунікаційних  та  інформаційних систем.​

Мета: формування початкового уявлення про призначення випускників вузу по обраній спеціальності, про структуру підготовки випускників, про базову термінологію за фахом, використовуваної в наступних загальноінженерних і спеціальних дисциплінах.

 
Змістовні модулі та навчальні елементи:
1. Загальна характеристика диципіни “Вступ до телекомунікаціних спеціальностей”.
2. Повідомлення і сигнали в телекомунікаційних мережах:  інформація, повідомлення, їхня класифікація; сигнали, їхня класифікація; первинні сигнали телекомунікаційних мереж.
3. Принципи передачі сигналів в телекомунікаційних системах: принципи передачі сигналів у телекомунікаційних мережах, перетворення сигналів.
4. Теорія телетрафіка – основа проектування і розрахунку телекомунікаційних систем та мереж:  математична модель процесу обслуговування, задача теорії телетрафіка,  математичний апарат теорії телетрафіка, основні поняття теорії телетрафіка, детерміновані і випадкові потоки повідомлень, найбільше поширені потоки повідомлень у телекомунікаційних мережах.
5. Навантаження і характеристики якості обслуговування: поняття навантаження і роботи в телекомунікаційних системах і мережах, їхні види; повнодоступна комутаційна система (ПДКС), що обслуговує найпростіший і примітивний потоки з втратами і без утрат; неповнодоступні включення (системи) із явними втратами (НВ); методи розрахунку НВ.
6. Лінії передачі в телекомунікаційних мережах.
7. Системи передачі в телекомунікаційних мережах.
8. Аналогові комутаційні системи телекомунікацій.
9. Квазіелектронні і електронні комутаційні системи телекомунікацій.
10. Радіотелекомунікаційні системи.
11. Принципи побудови систем радіозв’язку прямої видимості.
12. Системи мобільного зв’язку.
13. Принципи побудови систем супутникового зв’язку.
14. Інформаційно-телекомунікаційні мережі: поняття інформаційно-телекомунікаційної мережі як сукупності інформаційних та обчислювальних ресурсів, які існують в телекомунікаційному середовищі; архітектура сучасних інформаційно-телекомунікаційних мереж; засоби зв’язку в інформаційно-телекомунікаційних мережах; поняття: клієнт, сервер, робочі станції, середовище інформаційно-телекомунікаційних мереж; основні складові частини архітектури інформаційно-телекомунікаційних мереж; топологія інформаційно-телекомунікаційних мереж; протоколи як правила взаємодії функціональних елементів мережі; інтерфейси; технічні засоби інформаційно-телекомунікаційних мереж; інформаційні та програмні ресурси інформаційно-телекомунікаційної мережі.
15. Локальні мережі. Інтернет. ISDN: топологія локальних мереж, топологія глобальних мереж, засоби доступу в локальних мережах, передача інформації в глобальних мережах, протоколи локальних мереж, логічна архітектура інформаційно-телекомунікаційних мереж, мережа ISDN- цифрова мережа з інтеграцією служб.
16. Інформаційні ресурси телекомунікаційних мереж: інформаційні ресурси, мережеві служби, мережеві операційні системи, сервіси  INTERNET, пошук інформації в мережі Internet, розподіленні бази даних, організація обчислювальних ресурсів, класична архітектура «клієнт-сервер», основи сучасних мережевих технологій, схема взаємодії с Web-сервером, розподілена обробка інформації на основі мігріруючих програм, доступ до реляційних баз даних, управління інформацією про ресурси і користувачів мережі.
17. Тенденції розвитку телекомунікаційних систем і мереж України.​

У дисципліні викладені основні закономірності процесів інформаційного обміну в телекомунікаційних системах, формування сигналів і принципів їх передачі й обробки в каналах електрозв’язку при дії завад, загальні принципи системного аналізу та синтезу телекомунікаційних систем.​

Метою викладання дисципліни є вивчення розділів прикладної економіки та основ організації виробництва і виробничої діяльності підприємства які мають теоретичні положення загальних законів ринкової економіки у виробничо- господарській діяльності підприємств для ефективного використання усіх видів ресурсів та підвищення конкурентоспроможності підприємства.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: 

  • економічну сутність, склад, структуру, класифікацію, особливості відтворення, методи нарахування амортизації, фактори формування ефективності використання основних фондів підприємства;
  • економічну сутність, склад, структуру і класифікацію оборотних засобів та фондів обігу; загальні поняття про нормування, фактори формування ефективності використання оборотних засобів;
  • поняття та склад нематеріальних ресурсів і активів підприємства;
  • зміст і характеристику витрат на виробництво продукції, поняття собівартості продукції та її калькулювання;
  • економічний зміст і функції цін, види цін, методи ціноутворення в умовах ринку;
  • поняття доходу й фінансового результату діяльності підприємства, механізм формування та використання прибутку в ринкових умовах господарювання;
  • економічну сутність інвестицій, їх види та характеристики, методики оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів;
  • елементи і принципи організації виробництва;
  • структуру виробничого процесу та його організацію у просторі та часі;
  • особливості організації потокового виробництва;
  • форми та системи оплати праці; особливості організації допоміжних господарств 

Студент повинен вміти аналізувати та оцінювати: 

  • структуру, динаміку, технічний стан та ефективність використання основних фондів;
  • структуру та ефективність використання оборотних засобів;
  • структуру персоналу підприємства та продуктивність праці;
  • суму амортизації по нематеріальним активам;
  • собівартість продукції;
  • ціну продукції;
  • дохід, прибуток та рентабельність;
  • економічну ефективність інвестиційних проектів;
  • види підприємств за різними ознаками;
  • структуру виробничого циклу;
  • термін технологічного циклу в залежності від виду руху предметів праці у виробництві;
  • параметри потокових ліній;
  • фонд оплати праці різних категорій працівників

У рамках дисципліни розглядаються проблеми етнополітичного контексту історії України. Пропонуються аспекти формування та розвитку історично- етнографічних регіонів України, особливості етнополітитки в різних періодах життя українського народу, історичні процеси міграційних та еміграційних явищ українців, аспекти етнополітичного життя новітнього періоду в історії України.​

​У  програмі «Українська мова за професійним спрямуванням», подано теоретичний і практичний матеріал, що стосується різних аспектів професійного спілкування, мовного й ділового етикету, значення української мови в житті суспільства, особливостей розвитку мовної системи. Розглянуто моделі поведінки й аспекти створення образу ділової людини, подано правила оформлення ділових паперів, мовні кліше, звороти, найуживаніші у кожному типі документів. Розглянуто також особливості усної форми професійного спілкування.​

Курс ставить за мету:

  • ознайомити користувача зі змістом , предметом філософії;
  • показати специфіку філософського знання в системі духовної культури;
  • розкрити основні напрямки світової філософської думки.

Завданням вивчення дисципліни є оволодіння основними знаннями з історії західноєвропейської, української філософії, а також філософської онтології, гносеології та соціальної філософії.

Студент повинен знати:

  • предмет та функції філософії і специфіку світоглядної природи філософського знання;
  • зміст основних історичних типів філософствування – від античності до наших днів;
  • основні аспекти проблеми онтології, гносеології, логіки, соціальної філософії, філософської антропології та філософії історії.

Студент повинен вміти:

  • самостійно мислити і аналізувати зміст основних філософських проблем;
  • вміти виразити філософську ідею логічно, осмислено і ясно;
  • оперувати основними філософськими категоріями;
  • вміти застосовувати правила діалектичного мислення при аналізі філософських; соціально-культурних проблем;
  • застосувати основні принципи філософського аналізу в практиці навчання;
  • вміти систематизувати і узагальнювати конкретно-наукове знання.

Основною метою кредитного модуля є розкриття загальнолюдського смислу  та суспільного призначення історії української культури як інтегруючої системи знань про досвід існування українського народу в системі загальнолюдських цінностей і досягнень. 

Завданням курсу є формування у студентів цілісного уявлення про процеси культурного розвитку в Україні. Студенти мають усвідомити місце національної культури в світовому культурному процесі, отримати уявлення про безперервність культурного розвитку, як людства в цілому, так і окремого народу. Студенти мають зрозуміти загальні закономірності розвитку культури та їх вплив на формування цивілізованого суспільства і людської особистості. Важливим моментом цієї програми є розкриття суперечливих питань української історії та розвитку національної культури, які довгий час заборонялись, замовчувались або висвітлювались тенденційно. Наприклад: «Проблеми та перешкоди розвитку української мови», «Висвітлення культурологічних процесів в Україні представниками української діаспори», «Тенденційність та соціалістичне спрямування літератури і мистецтва за часів радянської влади», «Визначні діячі української культури».
 
Практичною метою курсу є розкриття перед студентами процесів складного культурного розвитку, завдяки яким формувалась національна культура, національна свідомість, менталітет українців. 

Мета дисципліни:

а) науково-юридична: закласти та сформувати у студентів знання положень Основного Закону України, а також дати чітке уявлення про його органічні зв’язки з окремими галузями права та законодавства;

б) загальноосвітня: вивчення історичних передумов конституційного процесу в Україні та впливу конституційного права України на всі галузі права та міжгалузеві зв’язки, вплив на державотворчі процеси в Україні;

в) виховна: сприяти формуванню патріотизму, громадсько-політичної та правової культури майбутнього юриста.

Завдання, що ставляться перед студентами в процесі вивчення навчальної дисципліни полягають в необхідності навчитися:

а) орієнтуватися в системі законодавства з конституційного права України;

б) правильно тлумачити й застосовувати норми Конституції України та інших нормативно-правових актів;

в) відрізняти державні органи від інших формувань та один від одного; визначати їх компетенцію;

г) аналізувати правозастосовні акти.

Вивчення дисципліни “Конституційне право України” передбачає досягнення такого освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівця, при якому він повинен

Знати:

–          предмет конституційного права України;
–          основні і допоміжні методи дослідження конституційного права України;
–          історичний досвід конституційного будівництва, основи теорії Конституції;
–          загальні засади конституційного ладу України;
–          конституційну регламентацію прав, свобод та обов’язків людини і громадянина;
–          поняття виборчої системи і виборчого права;
–          конституційні засади організації та функціонування законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні;
–          конституційно-правові основи організації і діяльності органів місцевого самоврядування.

Уміти:

–          володіти конституційно-правовими поняттями і категоріями;
–          використовувати знання з конституційного права України в юридичній практиці;
–          відслідковувати зв’язки норм конституційного права з нормами інших галузей права;
–          в межах допустимого давати аналіз і тлумачення норм конституційного права;
–          використовувати конституційно-правові процедури захисту прав і свобод людини;
–          обґрунтовувати конституційність і доцільність правових рішень.

Основною метою навчальної дисципліни є формування необхідної комунікативної спроможності у сферах професійного та ситуативного спілкування в усній і письмовій формах.

Мета: 

– освоєння правил оформлення інженерних креслеників; 
– зображення тривимірних геометричних тіл методами нарисної геометрії та інженерної графіки; 
– розвиток стійких навиків читання інженерних креслеників; 
– виконання інженерних та будівельних креслеників відповідно до вимог стандартів. 
– напрацювання стійких навиків креслення на комп’ютері. 

Інформатика-1: “Апаратне і програмне забезпечення комп’ютерної техніки”

     Кредитний модуль «Апаратне і програмне забезпечення комп’ютерної техніки»  відіграє важливу роль в освоєнні студентами основ роботи з комп’ютером та навчанні навичками програмування. Значення цього кредитного модуля полягає в тому, що він дає базові знання по апаратних і програмних засобах комп’ютерних систем та мереж.

     Метою  кредитного модулю є вивчення студентами сучасної комп’ютерної техніки для виконання наступних завдань:

  • орієнтації і практичного використання;
  • формування навичок роботи із системним і прикладним програмним забезпеченням;
  • оволодіння основами програмування на алгоритмічних мовах (на прикладі мови C).

     У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

ЗНАТИ:

  • структуру та принципи функціонування  апаратних і програмних компонентів комп’ютерних систем і мереж;
  • основи програмування мовою C.

УМІТИ:

  • кваліфіковано працювати на персональному комп’ютері із системними і прикладними програмними засобами;
  • виконати вибір апаратного і програмного забезпечення для рішення конкретних прикладних задач;
  • розробляти програми мовою C.

Інформатика-2: “Технології програмування​”

     Дисципліна «Інформатика-2. Технології програмування». Ця  дисципліна дає базові знання програмних технологій, які використовуються в телекомунікаційних мережах, що має основне значення для дисциплін, пов’язаних з розробкою і використанням програмних і інформаційних компонентів телекомунікаційних мереж.

     Метою дисципліни є вивчення студентами сучасної комп’ютерної техніки для виконання наступних завдань:

  • орієнтації і практичного використання;
  • формування навичок роботи із системним і прикладним програмним забезпеченням;
  • оволодіння основами програмування на алгоритмічних, об’єктно-орієнтованих мовах (на прикладі мов C, С++).

     У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

ЗНАТИ:

  • основи програмування мовами C, С++;
  • створення прикладних програм з використанням об’єктно-орієнтованого підходу.

УМІТИ:

  • кваліфіковано працювати на персональному комп’ютері із системними й прикладними програмними засобами;
  • виконати вибір програмного забезпечення для рішення конкретних прикладних задач;
  • розробляти програми мовами C, С++.​

ТКМ-2: “Управління телекомунікаційними мережами”

     Дисципліна “Управління телекомунікаційними мережами” розкриває основи та принципи управління телекомунікаційними мережами основані на апаратно-програмних засобах динамічного управління. В рамках навчальної дисципліни вивчаються також сучасні стандарти, протоколи, інтерфейси систем управління телекомунікаційних мереж.

     Курс дисципліни вивчає основи загальної теорії управління та систем управління телекомунікаційними мережами, платформу системи управління сучасними вітчизняними телекомунікаційними мережами, її побудову та особливості експлуатації. 

     Мета дисципліни – формування у студентів системи знань конструктивно-технологічних принципів побудови і застосування систем управління в сучасних телекомунікаційних мережах. 

     Задачами навчальної дисципліни являється отримання студентами знань от теорії систем управління, практичних навичок по побудові, моделюванню та розрахунку систем управління.

     В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:​ 

  • основні характеристики сучасних телекомунікаційних мереж; 
  • принципи побудови систем управління в ТКМ; 
  • сучасні методи оптимізації систем управління в ТКМ; 
  • методи і засоби реалізації систем управління в ТКМ.

УМІТИ: 

  • здійснювати аналіз і синтез характеристик ТКМ, які визначають ефективність систем управління ТКМ;
  • обґрунтовувати вибір методів і засобів реалізації сучасних систем управління ТКМ;
  • розробляти реальні  оптимальні системи управління сучасни ТКМ.

БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМИ: 

  • з тенденціями і перспективними  напрямками розвитку систем управління ТКМ. ​

ТКМ-3: “Системи комутації в телекомунікаційних мережах”

​     Дисципліна “Системи комутації розкриває основні принципи побудови та функціонування телефонних мереж і систем комутації. Телефонні мережі загального користування (ТМЗК) займають значне місце серед телекомунікаційних мереж та представляють собою сукупність термінальних пристроїв, телефонних станцій, ліній і каналів, а також транзитних вузлів комутації. Системи комутації являють собою складні системи призначенні для прийому та розподілу різного трафіку повідомлень.

     Курс дисципліни вивчає теорію телефонних повідомлень, принципи побудови та управління ТМЗК, устаткування аналогових та цифрових комутаційних систем їх побудову, експлуатацію і технічне обслуговування.

     Метою викладання дисципліни є вивчення проблем, пов’язаних з принципами побудови і функціонування телефонних мереж загального користування та систем комутації.

     Завдання вивчення дисципліни: при вивченні курсу необхідно освоїти основи теорії телефонних повідомлень та принципи побудови ТМЗК і систем комутації. Для цього необхідно мати знання з математики, фізики, теоретичних основ теорії електричних кіл, імпульсної та цифрової техніки. Наукова основа дисципліни базується на теорії телефонних повідомлень, теорії кінцевих автоматів.

     В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • основи телефонної комутації;
  • основи теорії телефонних повідомлень;
  • загальні принципи побудови телефонних мереж загального користування;
  • принципи побудови аналогових АТС;
  • функціональна побудова цифрових систем комутації;
  • варіанти побудови цифрового комутаційного поля;
  • побудова функціональних модулів і їх підключення до цифрового комутаційному полю;
  • підсистему доступу цифрового вузла комутації;
  • підсистему сигналізації цифрового вузла комутації;
  • організацію синхронізації в цифровому вузлі комутації і на мережі електрозв’язку;
  • побудова комутаційного управляючого устаткування цифрових вузлів комутації.

УМІТИ:

  • аналізувати побудову і функціонування ТМЗК;
  • аналізувати побудову і функціонування будь-якої цифрової системи комутації;
  • експлуатувати цифрові вузли комутації, проводити пуско-налагоджувальні роботи, організовувати ремонтні роботи;
  • проводити роботи на комутаційних станцій щодо технічного обслуговування та забезпечувати виконання вимог правил техніки безпеки;
  • виконувати роботи по організації і управлінню ТМЗК, самостійно ухвалювати рішення;
  • проектувати цифрові вузли комутації в ТМЗК проводити обґрунтування проектних рішень.

СРМ-1: “Дискретна математика​”

     Дисципліна «Спеціальні розділи математики-1. Дискретна математика»  відіграє важливу роль в освоєнні студентами математичних основ роботи комп’ютерної та телекомунікаційної техніки, розуміння підходів до вирішення алгоритмічних задач в телекомунікаціях. Особливість цієї дисципліни полягає в тому, що вона дає спеціальні знання щодо застосування математичних методів до розв’язання складних задач при розробці телекомунікаційних мереж та спеціального програмного забезпечення, що має основне значення для дисциплін, пов’язаних з розробкою і використанням апаратних, програмних і інформаційних компонентів телекомунікаційних мереж.

     Метою  дисципліни є вивчення студентами спеціалізованих математичних методів для виконання наступних завдань:

  • оволодіння основами теорії мно​​жин;
  • оволодіння основами використання алгоритмів та рекурсії;
  • оволодіння основами теорії графів;
  • оволодіння основами теорії мереж;
  • оволодіння основами комбінаторних обчислень;
  • оволодіння навичками практичного використання математичних методів для вирішення задач в галузі телекомунікацій;
  • формування навичок зведення складних задач до відомих математичних методів.

     У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • математичні методи теорії множин;
  • математичні методи та алгоритми теорії графів;
  • математичні методи та алгоритми теорії мереж;
  • основи комбінаторних обчислень.

УМІТИ:

  • застосовувати математичні методи теорії множин;
  • застосовувати математичні методи та алгоритми теорії графів для розв’язання практичних задач;
  • застосовувати математичні методи та алгоритми теорії мереж;
  • використовувати комбінаторні обчислення при розв’язанні практичних задач.​ 

СРМ-2: “Основи теорії ймовірностей”

     Забезпечує студентам знання основ теорії ймовірностей, математичної статистики, теорії випадкових процесів та застосування цих дисциплін для дослідження моделей масового обслуговування, що виникають в прикладних задачах, пов’язаних з телекомунікаційними системами і мережами.​

     Метою й задачею курсу є вивчення основ теорії ймовірностей і математичної статистики.

     У результаті вивчення курсу студенти отримують уявлення про сучасні методи опису випадкових подій в природознавчих дисциплінах. Даний курс дозволяє сформувати відповідний математичний апарат і вивести основні закономірності, що відображають поведінку випадкових величин. Значна частина курсу присвячена різним моделям масового обслуговування.

     В результаті освоєння даного курсу студент повинен вільно володіти (і вміти застосовувати до практичних моделей) такими поняттями, як імовірність, випадкова величина, уміти працювати із числовими характеристиками випадкових величин, такими, як функція розподілу, щільність розподілу, математичне сподівання, дисперсія. Знати основні типи ймовірнісних розподілів і практичні моделі, що приводять до них. Знати основні типи збіжності випадкових величин: за ймовірністю, з ймовірністю одиниця, слабка, у середньому. Вміти застосовувати основні граничні теореми (закони великих чисел, центральна гранична теорема).​ 

СРМ-3: “Теорія масового обслуговування”

     У результаті вивчення курсу студенти отримують уявлення про математичні методи аналізу систем масового обслуговування. Даний курс дозволяє сформувати відповідний математичний апарат, вміти побудувати необхідну модель теорії масового обслуговування, вивести основні закономірності та обчислити параметри системи.

     Мета і завдання курсу: у результаті вивчення курсу студенти отримують уявлення про математичні методи аналізу та проектування телекомунікаційних систем та мереж. Даний курс дозволяє сформувати відповідний математичний апарат і вивести основні закономірності. Значна частина курсу присвячена вивченню різних моделей масового обслуговування.

   В результаті освоєння даного курсу студент повинен навчитись формулювати та розв’язувати задачі теорії масового обслуговування, пов’язані з дослідженням телекомунікаційних систем та мереж. Студент має вміти розраховувати середню довжину черги вимог, розподіл кількості вимог в системі, часу чекання, періоду зайнятості, стаціонарні розподіли системи. Вміти досліджувати потоки вимог та знаходити їх основні характеристики. Уміти застосовувати апарат перетворення Лапласа-Стілтьєса та теорії відновлення для розв’язку прикладних задач.

СРМ-4: “Дослідження операцій”

     Метою вивчення курсу «Дослідження операцій (теорія та методи оптимізації)» є оволодіння теоретичними основами оптимізації та засвоєння практичних методів оптимізації. В ньому значна увага приділяється чисельним методам та алгоритмам оптимізації та їх властивостям.

     В результаті вивчення курсу студент повинен знати теорію та методи оптимізації, вміти самостійно ставити та розв’язувати оптимізаційні задачі за допомогою аналітичних та чисельних методів.

    ​В дисципліні розглянуті основні принципи та задачі​ дослідження операцій, основи теорії прийняття рішень в умовах визначеності, ризику та невизначеності; критерії оптимальності; отримання системи рівнянь для задач лінійного програмування і їх рішення графоаналітичним та симплекс-методами; транспортна задача; задача комівояжера; задачі динамічного програмування; система масового обслуговування; теорія ігор. 

 Дисципліна  “Схемотехніка” складається з трьох кредитних модулів “Основи дискретної схемотехніки”, “Основи цифрової схемотехніки”  та  “Основи мікросхемотехніки”.​

     Мета дисципліни  “Схемотехніка”:  забезпечити базову підготовку студентів з основ аналогових та цифрових, дискретних  та інтегральних пристроїв телекомунікаційних систем, необхідних для вивчення фахових дисциплін з подальшого вирішення виробничих, проектних і дослідницьких задач згідно з кваліфікаційною характеристикою фахівця з телекомунікацій. Змістом дисципліни є засвоєння характеристик та параметрів електронних виробів, основ їх застосування в пристроях різного призначення та схемної побудови, властивостей, принципів роботи, методів аналізу та синтезу цих пристроїв.    

     Для досягнення цієї мети передбачені практичні та лабораторні  заняття, які дозволяють проводити дослідження електронних елементів та вузлів як шляхом безпосереднього використання вимірювальної техніки (осцилографів, генераторів, джерел живлення, мультіметрів), так і щляхом моделювання за допомогою комп’ютерних програм.

     Набуті знання та вміння мають забезпечити подальше засвоєння дисциплін фахової підготовки – технології стільникового зв’язку, радіорелейного  та супутникового зв’язку, оптичного зв’язку,  проводового зв’язку, які застосовують комутатори, маршрутизатори, пристрої пам’яті на базі мікроелектронної цифрової техніки.

Прикладне програмування в ТКС-1: “Мови програмування інформаційно-телекомунікаційних платформ”

     Кредитний модуль «Мови програмування інформаційно-телекомунікаційних платформ» відіграє важливу роль в освоєнні студентами основ роботи з інформаційними ресурсами Інтернет, у тому числі, їхньому створенню. Цей модуль дає базові знання про апаратні і програмні засоби розподілених у телекомунікаційній мережі інформаційних систем та програмних технологіях, які в них використовуються, що має основне значення для дисциплін, пов’язаних з розробкою і використанням апаратних, програмних і інформаційних компонентів телекомунікаційних мереж.

     Метою кредитного модулю є вивчення студентами сучасних інформаційних Інтернет / інтранет – технологій для виконання наступних завдань:

  • орієнтації і практичного використання;
  • формування навичок роботи із спеціалізованим прикладним програмним забезпеченням;
  • оволодіння основами програмування на web – орієнтованих мовах із використанням спеціалізованих програмних технологій (HTML, CSS, скриптові web – орієнтовані мови).

     У результаті вивчення матеріалу кредитного модуля студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • структуру й принципи функціонування програмних компонентів інформаційних мереж;
  • основи програмування мовою HTML, CSS.
  • основи дизайну й програмування з використанням клієнтських і серверних Web-технологій.

УМІТИ:

  • кваліфіковано працювати на персональному комп’ютері з web-орієнтованими програмними засобами;
  • виконувати вибір апаратного і програмного забезпечення для рішення конкретних прикладних задач;
  • розробляти прикладні web-орієнтовані програми;
  • розробляти прикладні задачі з використанням клієнтських і серверних засобів Web-технологій.

​Прикладне програмування в ТКС-2: “Створення Internet–орієнтованих прикладних програм”

     Метою кредитного модулю є вивчення студентами сучасних інформаційних Інтернет / інтранет – технологій для виконання наступних завдань:

  • орієнтації і практичного використання;
  • формування навичок роботи із спеціалізованим прикладним програмним забезпеченням;
  • створення комплексних програмних веб-рішень з використанням спеціалізованих програмних технологій (ASP.NET, C#, SharePoint).

     У результаті вивчення матеріалу кредитного модуля студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • структуру й принципи функціонування програмних компонентів інформаційних мереж;
  • основи створення веб-застосунків з використанням спеціалізованих програмних технологій (ASP.NET, C#, SharePoint).
  • основи розробки й створення веб-портальних програмних рішень.

УМІТИ:

  • кваліфіковано працювати на персональному комп’ютері з web-орієнтованими програмними засобами;
  • виконувати вибір апаратного і програмного забезпечення для рішення конкретних прикладних задач;
  • розробляти прикладні web-орієнтовані програми;
  • розробляти прикладні задачі з використанням клієнтських і серверних засобів Web-технологій.​
Перелік лекцій:
Лекція 1. Загальні визначення. Архітектура мікропроцесорів.
Лекція 2. Апаратні засоби та програмне забезпечення. Основні типи інтерфейсів. 
Лекція 3. Платформа прототипуваня Arduino. Побудова апаратної частини, особливості програмування. 
Лекція 4. Архітектура та особливості програмування мікроконтролерів AVR.
Лекція 5. Дослідження роботи складної МП системи на прикладі СНК Mindspeed Comcerto M82515. 
Перелік практичних робіт:​​
Практична робота №1. Знайомство з платформою прототипування Arduino та емулятором VBB. 
Практична робота №2. Порти вводу/виводу. VBB проект. 
Практична робота №3. 7 сегментний індикатор. VBB проект. 
Практична робота №4. LCD дисплей HD44780. VBB проект. Datasheet HD447800.
Практична робота №5. Зсувний регістр 74HC595. VBB проект. Datasheet  74HC595.

ІЗТКC-2: “Програмне забезпечення створення баз данних”

Кредитний модуль забезпечує студентам знання принципів побудови інформаційних ресурсів в телекомунікаційних системах. В ній розглядаються основні засади класичної теорії реляційної алгебри, найбільш сучасні практичні рішення та технології в області проектування, реалізації та супроводу баз даних, а також технології створення інформаційних ресурсів в середовищі Intranet.

     Метою модуля є оволодіння студентами засадами класичної теорії реляційної алгебри, найбільш сучасними практичними рішеннями та технологіями в області проектування, реалізації та супроводу баз даних, а також технологіями створення інформаційних ресурсів в телекомунікаційних системах Intranet.
 
     Задачами модуля є:
  • отримання знань з методів абстрактного моделювання об’єктів, процесів в предметній області телекомунікацій, проектування баз та сховищ даних для телекомунікаційних платформ операторів зв’язку;
  • виховання у студентів методичних навичок застосування отриманих знань для глибокого розуміння процесів функціонування засобів, програмних платформ та сервісів операторів зв’язку;
  • формування вміння самостійного отримання знань з проектування, реалізації та супроводу баз даних, а також застосування їх на практиці.
     Після вивчення кредитного модуля студенти повинні:
ЗНАТИ:
  • основні принципи та методології побудови та проектування баз даних;
  • основні операції реляційної алгебри;
  • основні форми нормалізації;
  • методи адміністрування баз даних;
  • методи створення запитів до таблиць баз даних;
  • методи розробки форм і запитів.
ВМІТИ:
  • проектувати бази даних будь-якого об’єму;
  • визначати відношення між таблицями у базі даних;
  • формувати запити до таблиці баз даних;
  • вміти адмініструвати таблиці баз даних та самі бази даних;
  • будувати форми та процедури для роботи з базами даних.
БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМИ:
  • ​з перспективними напрямками розвитку систем управління базами даних, систем проектування баз даних.

ТБС-1: “Системи радірелейного і супутникого зв’язку”

     К​редитний модуль “Системи радіорелейного і супутникового зв’язку” входить до дисципліни “Безпрово​​дові телекомунікаційні системи”, яка є дисципліною професійної підготовки студентів напряму “Телекомунікації”. У ньому розглядаються принципи побудови систем тропосферного та радіорелейного зв’язку, різні види супутникового зв’язку, телемовлення й радіомовлення через ШСЗ, дистанційне зондування Землі, збір і передачу даних систем екологічного моніторингу, космічну радіонавігацію й т.п.

     Мета модуля – підготовка студентів до вирішення задач аналізу та синтезу супутникових і радіорелейних телекомунікаційних систем і їх основних складових частин, а також формування навичок у студентів для оцінки техніко-економічної ефективності систем даного типу.

     Завданнями модуля є:

  • отримання знань фізичних явищ і процесів, які визначають побудову і роботу сучасних супутникових та радіорелейних телекомунікаційних систем;
  • виховання у студентів навичок застосування отриманих знань для глибокого розуміння роботи апаратурних комплексів супутникових і радіорелейних телекомунікаційних систем;
  • формування навичок у студентів для оцінки техніко-економічної ефективності супутникових та радіорелейних телекомунікаційних систем.​ 

     У результаті вивчення модуля студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • принципи побудови супутникових та радіорелейних телекомунікаційних систем;
  • основи проектування апаратурних комплексів супутникових і радіорелейних телекомунікаційних систем;
  • основні напрямки розвитку безпроводових телекомунікаційних систем. 

ВМІТИ:

  • розробляти математичні моделі супутникових і радіорелейних телекомунікаційних систем;
  • синтезувати структурні схеми супутникових і радіорелейних телекомунікаційних систем за технічним завданням; 

БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМИ:

  • з основними сучасними телекомунікаційними безпроводовими системами;
  • з концепціями побудови Єдиної супутникової системи передачі інформації (ЄССПІ) в Україні; Національної супутникової системи зв’язку (НССЗ) в Україні. 

ТБС-2: “Системи мобільного зв’язку”

     Метою кредитного модуля є формування у студентів системи знань, навичок та вмінь з технологій бездротових мереж, необхідних при вирішенні завдань аналізу з проектування сучасних систем рухомого зв’язку і їх основних складових частин, а також підготовка студентів робити оцінку техніко-економічної ефективності різних технологій зв’язку, в т.ч. перспективних.

     Після вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

ЗНАТИ:

  • принципи побудови систем мобільного зв’язку;
  • основи проектування апаратних комплексів систем рухомого зв’язку;
  • перспективні напрямки розвитку мобільного зв’язку.

ВМІТИ:

  • розробляти математичні моделі систем рухомого зв’язку і їх основних складових частин;
  • робити розрахунки основних параметрів стільникових систем зв’язку;
  • синтезувати структурні схеми бездротових телекомунікаційних систем за технічним завданням;

БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМИ:

  • з основними сучасними системами стільникового зв’язку;
  • з перспективними напрямками розвитку бездротових телекомунікаційних систем в Україні.

Завданнями навчальної дисципліни є підготовка студентів до виконання перерахованих вище вимог. 

ТБС-3: “Безпроводові мережі”

     Кредитний модуль «Технології безпроводових мереж» розкриває основні принципи побудови безпроводових розподільних та стільникових систем зв’язку. У ньому розглядаються принципи побудови розподільних мереж та систем, які забезпечують різні види зв’язку, телемовлення і радіомовлення для мобільних абонентів, а також перспективні технології безпроводових телекомунікаційних систем.

     Метою кредитного модуля є формування у студентів системи знань, навичок та вмінь з технологій безпроводових мереж, необхідних при вирішенні завдань аналізу з проектування сучасних систем рухомого зв’язку і їх основних складових частин, а також підготовка студентів робити оцінку техніко-економічної ефективності різних технологій зв’язку, в т.ч. перспективних.

     Після вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • принципи побудови систем розподільних та стільникових телекомунікаційних систем зв’язку;
  • основи проектування апаратних комплексів систем рухомого зв’язку;
  • перспективні напрямки розвитку безпроводових телекомунікаційних систем.

ВМІТИ:

  • розробляти математичні моделі систем рухомого зв’язку і їх основних складових частин;
  • робити розрахунки основних параметрів стільникових систем зв’язку;
  • синтезувати структурні схеми безпроводових телекомунікаційних систем за технічним завданням;

БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМИ:

  • з основними сучасними системами стільникового зв’язку;
  • з перспективними напрямками розвитку безпроводових телекомунікаційних систем в Україні.​ 

     Завданнями навчальної дисципліни є підготовка студентів до виконання перерахованих вище вимог.​

МТ-1: “Основи мережних технологій”

     Кредитний модуль “Основи мережних технологій” розкриває основні технології, що застосовуються на глобальних (первинних) та локальних мережах (мережах доступу), принципи побудови багатоканальних систем передачі телекомунікаційних транспортних мереж, основи будови кабелів зв’язку різних типів, будову цифрових та волоконно-оптичних лінійних трактів.

     Метою кредитного модуля є формування системи знань та творчого потенціалу, навичок і умінь у студентів в області основ побудови мереж різних рівнів ієрархії, їх топологій та архітектур, алгоритмів функціонування, протоколів, програмних та апаратних компонентів технологій, що застосовуються на телекомунікаційних та комп’ютерних мережах різних рівнів, фізичних основ роботи і побудови електронних пристроїв зв’язку, які використовують електричні та оптичні кабельні лінії передачі, а також по основних принципах побудови багатоканальних систем передачі телекомунікаційних транспортних мереж, її каналоутворюючої апаратури й устаткування лінійного тракту, необхідні при проектуванні систем і мереж телекомунікацій.

     Завданнями кредитного модуля є:

  • отримання знань з класифікації мереж, основних понять локальних та глобальних мереж, організації взаємодії пристроїв в мережах, технологій загального використання мережних ресурсів, фізичних явищ і процесів, які визначають будову і роботу сучасних і перспективних електронних засобів телекомунікацій, а також використовують електричні та волоконно-оптичні лінії передачі;
  • засвоєння методів доступу й протоколів передачі в мережах, стандартів в області локальних та глобальних мереж, базових технологій телекомунікаційних та комп’ютерних мереж;
  • виховання у студентів методичних навичок застосування отриманих знань для глибокого розуміння роботи електронних пристроїв з метою прогнозування їх роботи в різних режимах передачі інформації;
  • формування вміння самостійного отримання знань з фізичних принципів роботи і застосування мереж різних рівнів та призначення, електричних та волоконно-оптичних ліній передачі.

У результаті вивчення кредитного модуля студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • класифікацію мереж, основні поняття локальних та глобальних мереж, методи доступу й протоколи передачі в мережах;
  • багаторівневу модель мережі, апаратні засоби мереж, програмні компоненти, стеки та рівні протоколів різних технологій;
  • ієрархію швидкостей та методи мультиплексування в первинних мережах;
  • принципи побудови й тенденції розвитку цифрової первинної мережі, місце цифрової первинної мережі в системі електрозв’язку.
  • основні положення технологій PDHSDH і ATM.
  • фізичні явища та процеси, які мають місце при розповсюдженні електромагнітних сигналів в кабельних лініях передачі;
  • конструктивні та електричні характеристики оптичних, коаксіальних і симетричних кабелів зв’язку;
  • принципи побудови телекомунікаційних транспортних мереж/ТТМ (первинних мереж зв’язку – ПМЗ);
  • основні напрямки розвитку багатоканальних систем передачі в Україні;
  • основи побудови та проектування каналоутворюючої апаратури й устаткування лінійного тракту багатоканальних систем передачі;

УМІТИ:

  • опанувати існуючі інформаційні та телекомунікаційні системи;
  • виконувати роботи по проектуванню та розрахунку інфокомунікаційних систем;
  • проводити дослідження варіантів побудови телекомунікаційних мереж;
  • керувати роботами по підготовці та експлуатації програмних та апаратних засобів інфокомунікацій.
  • організовувати проведення наукових досліджень щодо застосування інфокомунікаційних технологій в телекомунікаційних системах;
  • виконувати вимоги по захисту інформації.
  • нормувати параметри каналів і трактів ПМЗ із різними структурами;
  • вимірювати та розраховувати параметри сигналів, що розповсюджуються в кабельних лініях передачі;
  • оцінювати взаємний вплив між різними лініями зв’язку;
  • обґрунтовувати вибір типів кабельних ліній передач при розробці засобів телекомунікацій;
  • вимірювати й оцінювати характеристики каналів групових і лінійних трактів;
  • перевіряти й оцінювати працездатність апаратури й устаткування багатоканальних систем передачі.

БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМИ:

  • з основними тенденціями розвитку методів і технологій комп’ютерних мереж;
  • з механізмами передачі даних по каналах зв’язку;

МТ-2: “Основи маршрутизації телекомунікаційних мереж”

     Дисципліна “Основи маршрутизації телекомунікаційних мереж” розкриває основи та принципи маршрутизації телекомунікаційних мереж основаних на пакетній комутації. В рамках навчальної дисципліни вивчаються також сучасні протоколи маршрутизації в телекомунікаційних системах передачі даних, які функціонують на основі використання маршрутизаторів Cisco.

     Курс дисципліни вивчає теорію передачі інформації, принципи побудови та управління мережами з пакетною комутацією, устаткування маршрутизаторів їх побудову та особливості експлуатації.

     Метою викладання дисципліни є вивчення проблем, пов’язаних з основами та принципами маршрутизації телекомунікаційних мереж з пакетною комутацією загального користування та конфігурування маршрутизаторів.

     Завдання: при вивченні курсу необхідно освоїти основні методи маршрутизації, основи теорії передачі інформації, теорію мереж черг та принципи побудови мереж з комутацією пакетів і систем передачі даних. Для цього необхідно мати знання з математики, фізики, теоретичних основ теорії електричних кіл, імпульсної та цифрової техніки. Наукова основа дисципліни базується на теорії передачі інформації, теорії кодування сигналів, теорії мереж черг та на алгоритмах вибору оптимальних маршрутів в мережах пакетної комутації.

     В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • загальні принципи маршрутизації;
  • основи теорії комутації пакетів;
  • основи теорії передачі інформації;
  • побудову маршрутизаторів та їх роль в мережі;
  • основні протоколи та алгоритми маршрутизації;
  • принципи побудови операційних систем IOS маршрутизаторів;
  • принципи конфігурування маршрутизаторів;
  • структуру пакетів, протоколів та методів управління обміном;
  • транспортні та маршрутні протоколи;
  • інженерія трафіку різних класів;
  • якість обслуговування мереж;
  • основи застосування маршрутизаторів на мережах з пакетною комутацією.

УМІТИ:

  • аналізувати побудову і функціонування мереж з пакетною комутацією;
  • аналізувати побудову і функціонування маршрутизаторів;
  • експлуатувати основне обладнання мереж з пакетною комутацією, проводити пуско-налагоджувальні роботи, організовувати ремонтні роботи;
  • проводити роботи на мережах передачі даних по технічному обслуговуванню, адмініструванню та забезпечувати виконання вимог правил техніки безпеки;
  • виконувати роботи по організації і управлінню мережами з пакетною комутацією, самостійно ухвалювати рішення.
  • проектувати мережі передачі даних, проводити обґрунтування проектних рішень;

БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМ:

  • ​​з перспективою розвитку технологій маршрутизацій на мережах з пакетною комутацією.

Метою викладання дисципліни є формування у студентів теоретичних і конструкторських навичок та знань, які необхідні при подальшій їх участі у проектуванні, виробленні та експлуатації антенних пристроїв засобів зв′язку. 

Внаслідок вивчення курсу студенти повинні знати:

  • основні параметри передавальних та приймальних антен;
  • основні принципи формування гостроспрямованих діаграм спрямованості;
  • вплив провідних (підстилаючи) поверхонь на характеристики антен;
  • методи побудови антен за заданими діаграмами спрямованості;
  • типи антен, що використовуються у системах зв′язку, принципи роботи, будову та вимоги, які пред′являються до сучасних антен. 

Внаслідок вивчення курсу студенти повинні вміти:

  • користуватись основами електродинаміки для розрахунку різних типів антенних пристроїв;
  • самостійно вивчати нові розділи по антенним пристроям засобів зв′язку;
  • користуватись вивченим матеріалом при конструюванні найновіших типів антенних пристроїв.

  Дисципліна “Інформаційне забезпечення мобільних мереж” об’єднує різні аспекти інформаційних і телекомунікаційних дисциплін. В ній розкриваються основні питання щодо побудови та функціонування безпроводових з’єднань і мережених протоколів передачі даних в мобільних мережах, включаючи підтримку стеку IP протоколу, мобільного middleware і мобільних прикладних програм.

     Метою дисципліни є:

  • надання студентам знань щодо побудови та функціонування безпроводових з’єднань і мобільних мережених протоколів, передачі даних в мобільних мережах, включаючи підтримку стеку IP протоколу, мобільного middleware;
  • отримання навичок роботи з інформаційним забезпеченням мобільних мереж, з метою реалізації теоретичних знань на практиці;
  • отримання навичок розробки мобільних прикладних програм та сервісів, які можуть надавати різні послуги в мобільному інформаційно-телекомунікаціному середовищі.

     В результаті вивчення учбової дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • характеристики і процеси в сучасних безпроводових мережах таких як IEEE 802.11 безпроводова локальна мережа і Bluetooth безпроводова персональна мережа;
  • дію стека протоколів TCP/IP в мобільному середовищі, включаючи дії Mobile IP і протокола маршрутизації в мобільних ad hoc мережах;
  • проблеми безпеки і сучасні рішенні для безпроводових мереж і мобільних систем;

ВМІТИ:

  • використовувати інтерфейси прикладних програм, такі як Microsoft’s .NET Compact Framework (CF) або  Universal Plug-and-Play (UPnP), для реалізації мобільних прикладних програм;
  • розробляти і тестувати прототипи мобільних прикладних програм;
  • розробляти, реалізовувати і тестувати сервіси в мобільному середовищі;
  • вимірювати і характеризувати продуктивність безпроводової локальної мережі, мобільних прикладних програм.

ІЗТКМ-1.1: “Мережні операційні системи” 

     Дисципліна «Мережні операційні системи» розкриває основні принципи побудови операційних систем (ОС), їхнього функціонування, питання створення рівнобіжних взаємодіючих задач, що виконуються в мультизадачних операційних системах. При цьому звертається увага у бік найбільш розповсюджених операційних систем і середовищ, що використовуються в сучасних телекомунікаційних мережах та суміжних областях знань.

     Метою дисципліни є надання студентам теоретичних знань та практичних навиків роботи з операційними системами та середовищами, що застосовуються у своєї діяльності сучасними телекомунікаційними компаніями.

     В результаті вивчення учбової дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • призначення, функції і структуру операційних систем;
  • поняття процесу; керування процесами, способи диспетчеризації процесів;
  • поняття ресурсу, види ресурсів, керування ресурсами;
  • керування пам’яттю;
  • пристрої інформаційних систем, види пристроїв, драйвери пристроїв;
  • принципи завантаження і настроювання ОС;

ВМІТИ:

  • установлювати базові компоненти операційних систем;
  • установлювати інші компоненти ОС, утілити, допоміжні засоби адміністрування ОС;
  • настроювати операційні системи для використання їх у телекомунікаційному середовищі;
  • користуватись ОС для вирішення типових задач, що у своєї діяльності вирішують сучасні телекомунікаційні компанії.​

ІЗТКМ-1.2: “Системи адміністрування телекомунікаційних мереж”

     Кредитний модуль «Системи адміністрування телекомунікаційних мереж» розкриває основні питання щодо адміністрування телекомунікаційних систем та мереж, а саме: принципи організації керування мережами зв’язку новітнього покоління (NGN, TMN, IMS), методи і інструментальні засоби управління доступом до мережних ресурсів з організацією служб каталогів, методи і інструментальні засоби управління корпоративних інформаційно-телекомунікаційних мереж, принципи оптимізації базової інфраструктури мереж (CoreIO).

     Метою кредитного модулю дисципліни є вивчення студентами основних підходів, методів та спеціалізованих програмних та апаратних засобів для адміністрування телекомунікаційних систем та мереж:

  • оволодіння теорією щодо підходів до адміністрування телекомунікаційних систем та мереж, засобів аналізу і керування мережами;
  • оволодіння основними принципами організації керування мережами зв’язку новітнього покоління та ресурсами корпоративних мереж;
  • оволодіння знанням щодо програмних технологій керування корпоративними мережами, оптимізації їхньої базової інфраструктури.

     У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

ЗНАТИ:

  • теорію щодо підходів до адміністрування телекомунікаційних систем та мереж, засобів аналізу і керування мережами;
  • основні принципи організації керування мережами зв’язку новітнього покоління та ресурсами корпоративних мереж;
  • можливості, архітектуру побудови та інші особливості програмних технологій керування корпоративними мережами, оптимізації їхньої базової інфраструктури.

УМІТИ:

  • застосовувати на практиці підходи до адміністрування телекомунікаційних систем та мереж, засоби аналізу і керування мережами;
  • використовувати принципи організації керування мережами зв’язку новітнього покоління та ресурсами корпоративних мереж;
  • користуватись сучасними програмними технологіями керування корпоративними мережами;
  • запропонувати заходи для оптимізації базової ІТ-інфраструктури комп’ютерних мереж.

   Навчальна дисципліна “Захист інформації в телекомунікаційних системах” дає теоретичні та практичні основи організації та забезпечення технічного та криптографічного захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та мережах.

     Мета дисципліни  – формування у студентів системи знань в галузі інформаційної безпеки телекомунікаційних систем.

     Задачі дисципліни:

  • одержання фундаментальних знань в галузі технічного і криптографічного захисту інформації;
  • оволодіння навичками виявлення загроз інформації в інформаційно-телекомунікацій-них системах і забезпечення їхньої інформаційної безпеки;
  • виховання у студентів методичних навичок в творчому застосуванні знань по професійному призначенню.

     В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

ЗНАТИ:

  • вимоги нормативно-керівних документів України з технічного захисту інформації в системах зв’язку та інформатизації;
  • основні методи та заходи захисту інформаційно-телекомунікаційних систем від витоку інформації технічними каналами;
  • основи забезпечення технічного та криптографічного захисту інформації;

ВМІТИ:

  • забезпечувати виконання вимог відповідальних нормативно-керівних документів України по захисту інформації в телекомунікаційних системах;
  • створювати обгрунтування та вибір необхідних заходів по забезпеченню захисту інформації в телекомунікаційних системах;
  • проводити необхідний комплекс заходів по забезпеченню безпеки зв’язку та інформації на телекомунікаційних об’єктах.

БУТИ ОЗНАЙОМЛЕННИМ:  

  • з сучасним станом та тенденціями розвитку засобів та систем захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Метою вивчення історії науки і техніки у вищій школі є сприяння формування цілісного наукового світогляду в розумінні закономірностей розвитку науки і техніки як унікального історико-культурного феномену. Основними завданнями курсу «Історія науки і техніки» є: 

  • розкрити закономірності розвитку науки і техніки в діахронно- синхронному вимірі з найдавніших часів до сьогодення, встановити етапи розвитку науки і техніки та надати визначальні ознаки кожного з них;
  • визначити місце науки і техніки в суспільному житті та окреслити їхню роль в історичному поступі людської цивілізації, показати органічний взаємозв’язок природничих, технічних та соціогуманітарних наук для усвідомлення цілісності науки як соціокультурного феномену;
  • використати новітні здобутки історії науки і техніки у викладанні курсу «Історія науки і техніки» та ознайомити студентів із доробком провідних наукових центрів у галузі історії науки і техніки в Україні;
  • донести до студентів розуміння специфіки інтелектуальної науко- вої та інженерної діяльності, показати роль особистості вченого в науково- технічному прогресі людства;
  • прищепити майбутнім спеціалістам навички самостійного аналізу історичних джерел і наукової літератури, уміння самостійного осмислення закономірностей розвитку історії науки і техніки, сприяти виробленню в студентів умінь застосовувати набуті знання у повсякденній діяльності, насамперед у власній науково-дослідній роботі.

Дисципліна надає знання в області сучасних технологій розробки програмного забезпечення на базі платформ Unix та Windows з використанням груп протоколів TCP/IP та HTTP, а також інструментальних засобів та технологій програмування провідних виробників Microsoft, Sun Microsystems, Netscape та Silicon Graphics. Вивчає особливості розподілених інформаційно-телекомунікаційних систем, що визначають перелік програмних технологій їх розробки (моделі OSI, DoD), а також такі особливості як: розподіленість архітектури технічних засобів, програмних функцій, даних; реалізація архітектури Client-Server на базі WWW.

Предметом навчальної дисципліни є:
– основні підходи, методи та спеціалізовані програмні та апаратні засоби для адміністрування телекомунікаційних систем та мереж;
– методи та засоби моделювання та керування телекомунікаційних мереж.

Переддипломна практика є завершальним етапом практичної підготовки студентів, які навчаються за освітньо-професійними програмами підготовки бакалаврів і магістрів. Перед проходженням переддипломної практики студент повинен отримати тему атестаційної роботи для того, щоб під час практики закріпити та поглибити знання з навчальних дисциплін професійної підготовки, зібрати фактичний матеріал та виконати необхідні дослідження за темою атестаційної роботи.

Дипломне проектування є завершальною стадією навчання студентів в університеті, головною метою якої є оволодіння методологією творчого вирішення (розв’язання) сучасних проблем (задач) наукового або(та) прикладного характеру на основі отриманих знань, професійних умінь та навичок відповідно до вимог стандартів вищої освіти.

Перелік предметів магістрів та спеціалістів

Предмет дисципліни – це комплекс теоретичних і практичних питань у галузі винахідницького права, охорони відкриттів, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, питань економіки винахідництва, патентної інформації, прав авторів винаходів, раціоналізаторських пропозицій і промислових зразків, а також експертизи винаходів. Студенти знайомляться з правилами оформлення та розгляду заявок на винахід, порядком купівлі та продажу ліцензій.​

​Мета: практичне володіння іноземною мовою в обсязі, необхідному для ведення бесіди в сферах ситуативного та професійного спілкування з метою отримання інформації.

Змістовні модулі та навчальні елементи:
Комунітикативна компетенція для самостійної роботи з мовним матеріалом для забезпечення освітніх запитів, а також гармонійного поєднання навчального процесу та наукової діяльності: здійснення керування граматичних навичок і узагальнення знань граматичних явищ, які були мабуть і раніше, а також засвоєння нових явищ.​

​Предмет навчальної дисципліни представляє собою систему наукового знання про сталий розвиток суспільства, що дає студенту базові знання про основи сталого розвитку суспільства та формує необхідні концептуальні, фундаментальні, технологічні і методологічні вміння, необхідні будь-якому адміністративному працівнику, керівнику, менеджеру, соціологу, соціальному працівнику при здійсненні професійної діяльності. На цій підставі в основу курсу закладено систему наукового знання щодо ставлення до людини не як до об’єкту розвитку, а як до вирішального і визначального суб’єкту діяльності, який активно бере участь у процесах формування своєї життєдіяльності, ухвалюванні та реалізації рішень, контролі за їх виконанням.​

      Дисципліна «Менеджмент в телекомунікаціях» є дисципліною що грає важливу роль в освоєнні студентами навичок менеджменту, вивченні підходів до ефективної організації управління підприємством, отримання знань з побудови сучасних систем менеджменту. Ця дисципліна дає базові знання з основ теорії менеджменту, міжнародним стандартам систем менеджменту (якість, екологія, безпека) і менеджменту бізнес-процесами. 

     Даний курс «Менеджмент в телекомунікаціях» спрямований на формування у слухачів комплексу знань, які забезпечують можливість проводити роботи в галузі менеджменту якістю на підприємстві, а також проектувати нові системи менеджменту якістю і вносити зміни в існуючі системи. Слухачі повинні знати основи теорії менеджменту, нормативні документи, необхідні для побудови систем менеджменту якістю, проведення аудиту і процедур сертифікації, знати основні поняття в галузі менеджменту якістю, знати методи проектування систем і методологію впровадження результатів системних досліджень, формувати програми розвитку менеджменту якістю на підприємстві, розробляти і впроваджувати системи менеджменту якістю, оцінювати системи менеджменту якістю, проводити сертифікацію систем менеджменту якістю, проводити роботи з підготовки кадрів та навчання на підприємстві.

     Метою дисципліні є отримання студентами базових знань щодо створення систем менеджменту в організаціях:

  • формування базових знань у галузі менеджменту;
  • оволодіння навичками побудови систем менеджменту в організаціях;
  • отримання знань з підготовки документації з систем менеджменту в організаціях.

     У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • основи менеджменту;
  • основні стандарти з систем менеджменту (якість, екологія, безпека).

УМІТИ:

  • розробляти політику якості в організації;
  • кваліфіковано готувати необхідні документи для систем менеджменту в організаціях.
Дисципліна “Системне проектування телекомунікаційних мереж” розкриває системну ідеологію, загальний методичний підхід до вирішення завдань комплексного проектування складних і масштабних систем, та їх застосування при проектуванні та поетапної реалізації інформаційних телекомунікаційних систем, систем абонентського доступу до сучасного набору мережевих інформаційно-телекомунікаційних послуг з метою використання інформаційних ресурсів комп’ютерних мереж корпоративного, регіонального та глобального рівнів, а також інформаційного обміну.
     
     Мета: при вивченні дисципліни “Системне проектування телекомунікаційних мереж” студенти повинні навчатися загальним питанням системного проектування у системах, обладнанні і програмному забезпеченні систем телекомунікацій, які використовуються для забезпечення процесів  телекомунікацій.
 
     Основними завданнями навчальної дисципліни є вивчення елементів загальної теорії систем, теоретичних основ системного підходу до комплексного проектування складних і масштабних систем, та їх застосування при проектуванні та поетапної реалізації інформаційних телекомунікаційних систем, мереж корпоративного, регіонального та глобального рівнів.
     Наукові та практичні знання з дисципліни необхідні при обгрунтуванні проектів інформатизації, створенні інформаційних мереж локального та регіонального типів з заданим значенням показника якості обслуговування кінцевого користувача.
     У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
 
ЗНАТИ:
  • елементи загальної теорії систем і наукові основи системного підходу;
  • складні системи: різноманіття й властивості (природні, інженерні, соціальні,адміністративні системи);
  • основні положення технології розробки моделей складних систем;
  • елементи змістовного опису складних прикладних систем;
  • функції та процеси керування в прикладних системах основних видів; принципи й структура системного аналізу й синтезу систем;
  • методи якісного оцінювання характеристик систем;
  • визначення і зміст системного проекту і системного проектування;
  • основи конструювання прикладних складних систем інформаційно-аналітичної підтримки керування та інформаційно-телекомунікаційних систем;
  • основи організації й керування проектом інформатизації у великій системі рівня відомства.

Розглядається теорія й практика аналітичного та імітаційного моделювання складних систем. Дається огляд проблем моделювання, а також наукові результати зі створення систем імітаційного моделювання різного призначення. Увагу приділено розвитку практичних навичок з побудови та дослідження моделей систем. Наведено приклади розв’язання задач моделювання з використанням широкого спектру програмного забезпечення

       Дисципліна забезпечує студентам знання принципів побудови операторської платформи та білінгових систем в телекомунікаційних мережах передавання інформації, їх архітектуру, а також інтеграцію систем надання і білінгу послуг зв’язку.

     Метою дисципліни є оволодіння студентами знаннями принципів роботи операторської платформи та білінгової системи в телекомунікаційних мережах, а також отримання знань щодо технології розрахунків між користувачами та провайдерами телекомунікаційних послуг.

     Задачами дисципліни є:

  • отримання знань з методів абстрактного моделювання об’єктів, процесів в предметній області телекомунікацій, проектування платформ надання послуг та білінгових систем для взаємодії  користувачів та операторів зв’язку;
  • виховання у студентів методичних навичок застосування отриманих знань для глибокого розуміння процесів функціонування засобів, програмних платформ та сервісів операторів зв’язку;
  • формування вміння самостійного отримувати знання з проектування та підтримки функціонування платформи надання послуг оператором зв’язку та систем білінгу, а також застосування їх на практиці.

     Після вивчення дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • основні принципи функціонування, проектування та архітектуру побудови операторської платформи та білінгових систем;
  • основні види білінгових систем;
  • основні функції;
  • основні інструменти та технології оплати послуг;
  • основні принципи побудови інфокомунікаційних систем.

ВМІТИ:

  • використовувати програмне забезпечення платформ надання послуг оператором зв’язку та білінгових систем в практичній діяльності;
  • проектувати послуги як сервіси платформи оператора, створювати платформи надання послуг зв’язку та білінгові системи;
  • адмініструвати платформи надання послуг та білінгові системи;
  • розробляти інтерфейси взаємодії білінгових систем з різними платформами операторів зв’язку.

БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМИ:

  • з перспективними напрямками розвитку технологій створення платформ надання послуг зв’язку та білінгових систем, процесів взаємодії цих систем у складі систем надання послуг в глобальному середовищі.​

      Дисципліна надає знання в області системного проектування, яке поєднує сукупність окремих задач, що розв’язуються послідовно на кожному кроці ітераційного процесу автоматизованого проектування. З позицій системного проектування виділяється два класи задач: задачі проектування структури та задачі проектування алгоритмів функціонування системи.

     В дисципліні розглядаються такі класи задач структурного рівня, що відносяться до задач синтезу та оптимізації топології, розподілу потоку і вибору пропускних здатностей  каналів мережі. Задача визначення топології полягає в тому, що для заданого розташування терміналів і відомих характеристик трафіка потрібно розмістити концентратори та вузли комутації, вибрати конфігурацію їхніх зв’язків і кількість ліній зв’язку між ними.

     Дисципліна розглядає клас задач функціонального рівня, до якого відносяться задачі маршрутизації і управління потоком. Вирішення задачі маршрутизації в мережі припускає наявність таких етапів:

  • збір інформації про поточний стан мережі в термінах деякої заздалегідь обраної метрики (наприклад, затримки в каналах);
  • визначення маршруту відповідно до деякого обраного алгоритму і формування маршрутних таблиць;
  • доставка повідомлень за маршрутами.

     При вивченні дисципліни розглядаються найбільш відомі алгоритми, які застосовуються при вирішенні задач загальномережного автоматизованого проектування з ілюстрацією прикладів їх розв’язання.

     В курсі розглянуто алгоритми, які можуть бути застосовані для топологічного і технічного синтезу структури ТСМ. Серед них – алгоритми, що дозволяють синтезувати найкоротше єднальне дерево (НЄД) без обмежень (Краскала, Прима), а також з обмеженнями на сумарний потік, які зумовлені пропускними здатностями каналів зв’язку (Чанді-Рассела), алгоритми синтезу мереж доступу, за допомогою яких вирішується задача підключення терміналів через концентратори до транспортної мережі (алгоритми ”видалення” DROP і “додавання” ADD).  Також розглянуто задачу вибору пропускних здатностей каналів у мережі за трьома відомими стратегіями: рівномірною, пропорційною і стратегією  “квадратного кореня”.

     Для проектування маршрутів інформаційного обміну наведено найвідоміші алгоритми маршрутизації для орієнтованих ациклічних мереж (метод динамічного програмування, Беллмана-Форда) і орієнтованих, неорієнтованих або змішаних мереж (Дейкстри).

     Метою дисципліни є:

  • вивчення теорії автоматизованого проектування інформаційних мереж зв’язку;
  • надання відомостей з різних аспектів та видів забезпечення систем автоматизованого проектування, що є необхідними для кваліфікованих користувачів САПР в галузі телекомунікацій, зокрема значну увагу приділено математичному забезпеченню процедур аналізу та синтезу проектних рішень, побудові локальних та корпоративних обчислювальних мереж САПР, складу та функціям системних середовищ САПР;
  • розгляд методик концептуального проектування складних систем, які покладено в основу технології CALS, а також питання інтеграції САПР з автоматизованими системами управління та діловодства;
  • вивчення методів аналізу та синтезу інформаційних мереж зв’язку під час їх проектування;
  • надати знання з найбільш сучасних практичних рішень та технологій в області проектування, реінженірінгу, реалізації та підтримки функціонування інформаційних мереж зв’язку;,
  • надати знання щодо процедур та маршрутів проектування, основ технічного, лінгвістичного, математичного, програмного та інформаційного забезпечення САПР, включаючи склад та структури технічних засобів САПР, математичні моделі, методи та алгоритми автоматизованого виконання проектних процедур, принципи побудови і склад пакетів прикладних програм та баз даних САПР.

     В результаті вивчення учбової дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • основні принципи та методології побудови та проектування інформаційно-телекомунікаційних систем;
  • основні види інформаційних ресурсів;
  • основні методи  створення інформаційних ресурсів;
  • методи організації інтерфейсу користувача  в САПР;
  • технології та програмні засоби створення інформаційно-телекомунікаційних систем.

ВМІТИ:

  • оцінювати ефективність використання альтернативних елементів математичного забезпечення САПР в конкретних ситуаціях;
  • вибирати потрібні компоненти базового та прикладного програмного забезпечення;
  • формулювати завдання на вхідних мовах САПР;
  • виконувати проектні процедури з використанням програмно-технічних засобів;
  • інтерпретувати отримані результати;
  • створювати оригінальні математичні моделі елементів систем, що проектуються, а також включати їх до складу прикладного програмного забезпечення;
  • проектувати технічну документацію у відповідності до діючих стандартів;
  • будувати інтерфейси взаємодії між інформаційними, програмними ресурсами та формувати інтерфейс користувача.

​​Дисципліна “Завадостійке кодування в телекомунікаційних технологіях” розкриває зміст (в тому числі математичні аспекти) завадостшкого кодування в реалiзацiї для телекомунікаційних систем.Ця дисципліна спеціального типу, яка призначена для навчання загальним методам завадостшкого кодування в телекомунікаційних технологіях для вирішення завдань безпомилкової передачі даних та їx застосування при побудові інформаційно-телекомунікаційних систем.

Кредитний модуль “Інфомаційне забезпечення синхронізації часу в телекомунікаційних мережах” розкриває необхідність синхронізації мереж, аспекти синхронізації мереж СЦІ, синхронізацію в різних типах мереж, архітектури мереж синхронізації і складається з одного розділу – “Синхронізація цифрових мереж зв’язку”. В кредитному модуліі вивчаються: причини виникнення джитера та вандера в мережах СЦІ, тактова та циклова синхронізація в ЦСП, призначення та використання ФАПЧ, синхронізація в різних типах мереж, синхронізація та цифрова комутація, синхронізація транспортних мереж, стратегії мережної синхронізації, стандартні архітектури мереж синхронізації, управління мережами синхронізації, моніторинг робочих характеристик мережі синхронізації, пристрої та сигнали синхронізації, робочі характеристики та оцінка стабільності пристроїв синхронізації, глобальна система навігації та визначення місцеположення.

     Метою кредитного модулю є формування системи знань та творчого потенціалу, навичок і умінь у студентів в області основ інфомаційного забезпечення синхронізації часу в телекомунікаційних мережах, аспектів синхронізації мереж СЦІ, архітектури мереж синхронізації, синхронізації в різних типах мереж, стратегії мережної синхронізації, моніторингу робочих характеристик мережі синхронізації.

     Задачами кредитного модулю є:

  • отримання студентами знань з причин виникнення джитера та вандера в мережах СЦІ,  принципів організації тактової та циклової синхронізації в ЦСП, синхронізації транспортних мереж, синхронізації та цифрової комутації, пристроїв та сигналів синхронізації, організації взаємодії пристроїв в мережах, призначення та використання ФАПЧ, моніторингу робочих характеристик мережі синхронізації, робочих характеристик та оцінки стабільності пристроїв синхронізації;
  • засвоєння основ синхронізації в різних типах мереж, стратегії мережної синхронізації, стандартних архітектур мереж синхронізації, управління мережами синхронізації, глобальної системи навігації та визначення місцеположення;
  • виховання у студентів методичних навичок застосування отриманих знань для глибокого розуміння принципів організації та інфомаційного забезпечення синхронізації часу в телекомунікаційних мережах;

     У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • особливості процесів вирівнювання по бітах та покажчиках в обладнанні ПЦІ та СЦІ;
  • які архітектури мереж синхронізації придатні для розподілу синхросигналів в різних системах передачі;
  • основи моделювання та опису параметрів пристроїв синхронізації;
  • сучасні методи вимірювання часу та частоти в мережах синхронізації;
  • інтерфейси мережі управління;
  • аспекти синхронізації мереж;
  • стратегії мережної синхронізації;
  • принципи управління мережами синхронізації.

УМІТИ:

  • володіти складними методами захисту, управління та контролю якості мереж синхронізації;
  • розробляти мережі синхронізації;
  • оцінювати якість роботи пристроїв та каналів синхронізації;
  • перевіряти відповідність пристроїв та каналів синхронізації на відповідність міжнародним стандартам.

БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМИ:

  • з перспективними технологічними рішеннями для реалізації синхронізації часу в телекомунікаційних мережах;
  • з основними проблемами та недоліками систем синхронізації, які існують та працюють на сьогодняшній день.

Кредитний модуль “Теорія мереж і управління” розкриває трирівневу модель мереж наступного покоління (NGN), класифікацію та побудову транспортних пакетних мереж, протоколи мереж NGN, застосування серверів в мережах NGN, оцінку якості обслуговування в мережах NGN, механізми забезпечення якості обслуговування в пакетних мережах, забезпечення якості обслуговування в мережах АТМ, застосування рішень NGN, служби та послуги мереж NGN, стратегії впровадження технологій NGN, впровадження технологій та послуги в мережах NGN, методологію та методику проектування мереж NGN, проектування розподіленого транзитного комутатора, розрахунок елементів розподіленого транзитного комутатора і складається з одного розділу – “Проектування мереж наступного покоління (NGN)”. В кредитному модулі вивчаються: трирівнева модель NGN, класифікація та побудова транспортних пакетних мереж, протоколи мереж NGN, застосування серверів в мережах NGN, оцінка якості обслуговування, механізми забезпечення якості обслуговування в пакетних мережах, застосування рішень NGN, служби та послуги мереж NGN, стратегії впровадження технологій NGN, впровадження технологій та послуги в мережах NGN методологія та методика проектування мереж NGN, проектування розподіленого транзитного комутатора, розрахунок елементів розподіленого транзитного комутатора.

     Метою кредитного модулю є формування системи знань та творчого потенціалу, навичок і умінь у студентів в області методології та методики проектування мереж наступного покоління (NGN).

     Задачами кредитного модулю є:

  • формування вміння самостійного отримання знань з методології та методики проектування мереж наступного покоління;
  • виховання у студентів методичних навичок застосування отриманих знань для глибокого розуміння принципів організації та побудови системи управління телекомунікаційними мережами.

     У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • загальну архітектуру та функціональну структуру мереж NGN;
  • параметри якості обслуговування в мережах NGN;
  • основні напрямки розвитку систем управління телекомунікаційними мережами в Україні;
  • основи проектування мереж наступного покоління;
  • методику проектування мереж NGN.

УМІТИ:

  • вимірювати й оцінювати характеристики спроектованих мереж наступного покоління;
  • оцінювати ефективність систем управління мережами.

БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМИ:

  • з методологією проектування мереж наступного покоління.

Мета та завдання навчальної дисципліни 

Мета навчальної дисципліни. Метою й задачею курсу є вивчення основ методів аналізу, проектування та оптимізації робити телекомунікційних мереж. У результаті вивчення курсу студенти отримають уявлення про сучасні математичні методи аналізу та проектування телекомунікаційних систем та мереж. Даний курс дозволяє сформувати відповідний математичний апарат, ознайомитися з методами оптимізації та навчитися застосувати ці методи для розв’язку прикладних задач. 

Основні завдання навчальної дисципліни. Студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання: Знати та вміти коректно застосовувати методи динамічного програмування для розв’язання детермінованих та стохастичних задач телекомунікації. Уміти знаходити основні характеристики систем масового обслуговування, що описуються процесами Маркова. Вміти коректно застосовувати методи імітаційного моделювання для дослідження характеристик випадкових процесів, пов’язаних з функціонуванням телекомунікаційних систем та мереж. Мати уявлення про стаціонарні випадкові послідовності та процеси, їх властивості.​

У дисципліні розглянуто фундаментальні положення теорії інформації за Шенноном: способи вимірювання та передачі інформації, поняття кількості інформації та ентропії випадкових подій, основні властивості кількості інформації і ентропії, характеристики дискретного каналу зв’язку, основи економного кодування інформації, розглядаються статистичні та словникові алгоритми стиснення даних; класифікація і загальна характеристика систем стиснення інформації. 

Опанування базових знань та набуття практичних навичок при вивченні курсу створять засади для подальшого засвоєння спеціалізованих дисциплін у сфері телекомунікацій і буде суттєвим підґрунтям для подальшого вдосконалення професійної майстерності спеціалістів у цих галузях.

“Теорія пийняття рішень”

    Свідома діяльність людини нерозривно пов’язана з процесами прийняття рішень. Люди завжди приймали рішення, грунтуючись на своєму досвіді, інтуїції і здоровому глузді. При цьому, як правило, точного рішення, що привело до вибору, сам автор написати не в змозі, хоча є всі підстави вважати, що він якимось чином враховував і зважував всі аспекти прийнятого рішення. Уміння приймати рішення, що дають найкращі результати в різних складних ситуаціях завжди розглядалося як мистецтво.

    Систематичні спроби перетворити це мистецтво в науку почалися лише на рубежі XIX-XX  століть. Саме в цей час публікуються дослідження математиків-економістів Курно, Квінсі, Вальраса. І трохи згодом Парето, які поклали початок теорії ігор; розробляються основи лінійного програмування Жорданом, Мінковським, Фаркашем; серйозних результатів в області динамічного програмування домагається Марков. Бурхливий розвиток моделей і методів теорії прийняття рішень (ТПР) почалося з середини XX століття і призвело до утворення таких самостійних математичних дисциплін як теорія ігор, багатокритерійний вибір і векторна оптимізація, математичне програмування.

Причому остання дисципліна включає такі цілком самостійні розділи як лінійне програмування, опукле програмування, дискретне програмування, календарне планування, стохастичне програмування і т.д.

    У зв’язку з різким зростанням темпів науково-технічного процесу, загострення конкуренції, зростання динамізму навколишнього середовища, перед керівниками, колективами, організаціями постійно виникають завдання прийняття складних технічних, економічних, соціальних, організаційно-управлінських рішень. Причому, типовою є така ситуація, коли наслідки прийнятих рішень стосуються великої кількості людей, пов’язані з великими матеріальними витратами, що обумовлює багаторазове підвищення ступеня відповідальності за наслідки прийнятого рішення. Як приклад таких завдань представимо наступний перелік:

  • формування виробничої програми підприємства;
  • розподіл матеріальних ресурсів;
  • вибір технологічної оснастки виробництва;
  • визначення кращої проектної рішення;
  • підбір виконавця для відповідальної роботи;
  • оперативне управління технологічним процесом;
  • диспетчеризація.

    Ознайомившись з цим далеко не повним переліком, можна зробити висновок, що складні завдання прийняття рішень мають місце як при проектуванні, так і при функціонуванні АСУ різних рівнів. Причому, ці завдання характеризуються такими особливостями: велика розмірність, багатоаспектний характер, слабка структурованість. Це зумовлює необхідність застосування математичних методів теорії прийняття рішень при автоматизації процесу вирішення таких завдань. Ефективність його автоматизації багато в чому визначає ефективність функціонування відповідної АСУ.

    Метою створення справжнього конспекту є послідовний виклад загальних положень теорії прийняття рішень та сучасних математичних методів багатокритеріального вибору, векторної оптимізації, математичного програмування.

Системний аналіз”

     Системний аналіз — це сукупність методів і засобів, які використовуються в дослідженні та конструюванні складних і надскладних об’єктів, насамперед методів вироблення, прийняття і обґрунтування рішень при проектуванні, створенні та управлінні соціальними, економічними, технічними системами. Теоретичну та методологічну базу системного аналізу становлять системний підхід і загальна теорія систем.

     Системний підхід як ефективний спосіб розумової діяльності забезпечив значні відкриття в науці, винаходи в техніці й досягнення у виробництві другої половини XX ст. Це зумовлює постійну увагу до нього з боку інтелектуалів. Без володіння цим методом неможливі творча самореалізація, професійна діяльність. Щодалі зростаючий інтерес до системного мислення потребує спеціального вивчення у вищих навчальних закладах дисципліни “Cистемний аналіз”.

     Нині в Україні спостерігається криза освіти, яка полягає в тому, що зростання орієнтована на знання, уміння та навички, але не на розуміння.

     Існуюча схема ефективна для підготовки промислового робітника, водія, льотчика, але малоефективна в навчанні інженера, менеджера, економіста, соціолога, позаяк у цих професіях важливі не просто знання, а їх системність і розуміння. Найскоріше в цьому разі ефективною буде формула — знання, розуміння, уміння, яка акцентує увагу не на тому, щоб знати, а щоб розуміти й застосовувати своє розуміння. Нині системний підхід потрібен кожній сфері високопрофесійної діяльності. Трагічні наслідки природних, екологічних і техногенних катастроф значною мірою зумовлені не просто нерозумінням системності, а нездатністю втілити ідеї в такі дії, які не порушували б системні закони природи і суспільства.

     З огляду на викладене, основна мета вивчення навчальної дисципліни “Системний аналіз” — здобути складні наукові знання про системи різної природи, розширити ерудицію в розумінні різних аспектів системності.

   Завдання курсу:

  • показати складність і ефективність знання систем, виокремити основні тенденції його розвитку;
  • розкрити можливості системного підходу в науковому дослідженні, інженерній та управлінській діяльності, тобто в будь-якій сфері соціального життя;
  • дати уявлення про понятійно-категоріальний апарат системного підходу.

​Дисципліна “Інтелектуальна обробка інформації” розкриває основні питання щодо методів та алгоритмів вирішення інтелектуальних задач, а також для набуття практичних навичок у використанні відповідних програмних засобів. Матеріал, що викладається, зібрано таким чином, щоб висвітлити концепції і продемонструвати особливості обробки інформації за основними моделями подання знань: логічною, продукційною, сематичною, фреймовою, моделями на основі нечіткої логіки та нейронних мереж. Дисципліна розглядає також і методи та інструментарій аналізу інформаційних ресурсів в середовищі Intranet за допомогою OLAP-систем. Дисципліна націлена на освоєння студентами навичок роботи з сучасними OLAP-системами і програмним забезпеченням, що реалізує нейронні мережі.

     При викладення дисципліни наголос зроблено саме на практичну сторону використання програмних засобів інтелектуальної обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційному середовищі.  Теоретичні основи викладаються на базовому рівні, якого достатньо для розуміння і коректної постановки інтелектуальної задачі, а також грамотного застосування відповідних засобів її вирішення.

     Метою дисципліни є:

  • надання студентам навиків роботи з сучасними інформаційними технологіями такими як: сховища даних, системами аналітичної обробки інформації, як OLAPROLAP, магазинами, кіосками та вітринами даних, іншим інструментарієм аналітичної обробки, що входять до складу сучасних СКБД, іншими засобами роботи з інформаційними та обчислювальними ресурсами в телекомунікаційному середовищі та застосуванням їх для практичної реалізації власних проектів;
  • отримання навичок роботи з технологіями використання інтелектуальних моделей в MatLab;
  • отримання основних навичок роботи з програмним забезпеченням, що реалізує нейронні мережі.

     В результаті вивчення учбової дисципліни студенти повинні:

НАБУТИ:

     – теоретичні знання та навички використання алгоритмів і механізмів аналітичної обробки інформації, отримання нових знань на основі основних моделей подання знань:

  • логічної
  • продукційної
  • сематичної
  • фреймової
  • моделей на основі нечіткої логіки та нейронних мереж;

     – теоретичні основи створення та використання сховищ даних в розподіленому інформаційно-телекомунікаційному середовищі.

ВМІТИ:

  • розробляти та експлуатувати програмне забезпечення, яке реалізує розподілену обробку інформації на основі сучасних інформаційних технологій на основі інтелектуальних алгоритмів;
  • працювати з інструментарієм аналітичної обробки інформації, який є у складі  корпоративних СКБД, сховищами даних та базами даних в інформаційно-телекомунікаційному середовищі;
  • працювати з програмним забезпеченням, що реалізує нейронні мережі;
  • розробляти та працювати зі сховищами даних та інструментарієм аналітичної обробки інформації сучасних СКБД.​